800x6001024x768Auto Width

Навігація

Головна Слово Боже Повсякденні проповіді ЧОМУ НАМ ПОТРІБНА СПІЛЬНОТА

Пошук на сайті

Виберіть мову

Português (pt-PT)Ukrainian (UA)
ЧОМУ НАМ ПОТРІБНА СПІЛЬНОТАPDFДрукe-mail
Проповіді - Повсякденні проповіді
Написав Administrator   
Неділя, 02 жовтня 2011, 21:21

Церковна сім'я - спільнота - підтверджує, що я дійсно християнин. Я не можу стверджувати, що прямую за Христом, якщо відмовляюся стати відданим членом якоїсь конкретної групи Його учнів. Ісус сказав: «З того усі спізнають, що ви мої учні, коли любов взаємну будете мати.» (Ів. 13,35).
Коли ми, будучи церковною сім'єю, сходимося разом в любові, не зважаючи на те, що належимо до різних національностей і різних соціальних прошарків суспільства, наша єдність є свідченням для всього навколишнього світу (див. Гал. 3,28, Ів. 17,21). Ви не можете бути Тілом Христовим самі по собі. Для цього вам необхідні інші християни. Ми є Його Тілом разом, а не окремо (1 Кор. 12,27).
Церковна сім'я виводить нас із самолюбного відчуження. Спільнота - це школа, де ми вчимося ладнати з іншими членами Божої сім'ї. Якщо хочете, це лабораторія для практичних робіт по самовідданій, співчутливій любові. Будучи членом помісної спільноти, ви можете навчитися піклуватися про інших людей і розділяти їх інтереси: «І як страждає один член, страждають усі з ним члени; і як один член у славі, радіють з ним усі члени.» (1 Кор. 12,26). Лише за допомогою регулярного контакту із звичайними, небездоганними віруючими ми можемо навчитися справжньому спілкуванню і випробувати на собі істину про те, що означає бути взаємозалежними і скріпленими воєдино (Еф. 4,16, Рим. 12,4-5, Кол. 2,19,1 Кор.12,25). Істинне біблійне спілкування означає, що ми так само віддані один одному, як і Ісусу Христу. Бог закликає нас віддавати один за одного все, включно з життям. Багато християн, напам'ять знаючи Ів. 3,16: «Бог бо так полюбив світ, що Сина свого Єдинородного дав, щоб кожен, хто вірує в нього, не загинув, а жив життям вічним.», чомусь абсолютно не пам'ятають 1 Ів. 3:16: «З цього ми спізнали любов, бо він за нас поклав свою душу; і ми також повинні за братів душі класти.» І по відношенню до інших віруючих Бог чекає від нас саме такої жертовної любові: готовності любити їх так само, як любить нас Сам Ісус.

Церковна сім'я допомагає нам нарощувати духовні м'язи. Ви ніколи не досягнете духовної зрілості, якщо лише відвідуватимете загальні богослужіння, залишаючись байдужим глядачем. Лише участь в житті Церкви допомагає нам нарощувати духовні м'язи. Писання говорить: «Кожне тіло, складене та споєне всякою в'яззю допомоги, згідно з відповідним діянням кожного члена, від нього (Христа) бере зріст на будування самого себе в любові.» (Еф. 4,16). Занадто мало відвідувати недільні і святкові Богослужіння. Це є лише той мінімум, який нам потрібен, щоб не вмерти духовно. Але це є надто мало для духовного зростання.
У Новому Заповіті словосполучення «один одному» або «один іншого» вживаються більше п'ятдесяти разів. Нам заповідано любити один одного, молитися один за одного, підбадьорювати один одного, напоучувати один одного, вітати один одного, служити один одному, вчити один одного, приймати один одного, шанувати один одного, носити тягарі один одного, прощати один одного, підкорятися один одному, бути відданими один одному... Ось в чому полягає біблійне значення слова «членство»! Такі наші «сімейні обов'язки», і Бог чекає, що ми виконуватимемо їх, перебуваючи в помісному спілкуванні віруючих. По відношенню до кого виконуєте їх ви? Декому здається, що набагато легше залишатися святим, коли довкола ніхто не заважає нам поступати так, як нам заманеться. Проте це помилкова, хитка святість. Відірваність від інших веде за собою брехливість і самообман. Дуже легко обманювати себе, вважаючи себе духовно зрілою людиною, коли поруч немає нікого, хто своїми словами і вчинками виводив би на поверхню наше справжнє єство. Справжня зрілість виявляється саме у взаєминах.
Для зростання недостатньо просто відвідувати церкву, приймати участь у Богослужіннях, навіть тільки приступати до Причастя, читати Біблію. Нам необ¬ходні інші віруючі. Ми зростатимемо і зміцнюватимемося набагато швидше, якщо будемо вчитися один у одного і давати один одному звіт в тому, як просувається наш зріст. Коли інші християни діляться тим, чого вчить їх Бог, кожен може використати це задля свого духовного зросту.
Тіло Христове потребує нас. Бог виділив кожному з нас своє місце, свою унікальну роль в Його сім'ї. Ця роль називається служінням, і щоб ми могли його виконати, Бог спеціально наділив нас відповідними дарами: «Кожному дається виявлення Духа на спільну користь» (1 Кор. 12,7).
Спільнота - це і є те місце, яке Бог приготував для того, щоб ми могли виявити, розвивати і застосовувати свої дари. Можливо, у нас є і ширше служіння, але воно завжди є доповненням до того, що ми робимо в спільноті. В першу чергу Ісус піклується про устрій Своєї Церкви, а вже потім про різні аспекти нашого служіння. Церква ж конкретно утіловлюється в конкретній парохії, а парохія є живою тільки тоді, коли вона або сама собою являє спільноту, або коли спільноти в ній функціонують. Не потрібно чекати, коли твоя парохія оживе чи шукати іншу живу парохію. Потрібно самому докладати зусиль, щоб парохія ожила.
Ми беремо участь в Христовому служінні всьому світу. Коли Ісус ходив по землі, Бог діяв через Його фізичне тіло. Сьогодні Він діє через Його духовне тіло. Церква - це Божий інструмент тут, на землі. Ми повинні не лише виявляти світу Божу любов за допомогою любові один до одного. Ми повинні разом нести цю любов всьому світу. Який дивний привілей дарував нам Бог! Будучи членами Христового Тіла, ми є Його руками, ногами, очима і серцем. Через нас Він чинить в світі Свої справи. І кожному з нас належить внести до Його задуму свій внесок. Павло говорить нам: «Бо ми Його створіння, створені у Христі Ісусі для добрих діл, які Бог уже наперед був приготував, щоб ми їх чинили.» (Еф. 2,10).
Церковна сім'я допоможе нам не відходити від Христа. Жоден з нас не застрахований від спокус. При певному збігу обставин кожен з нас здатний на будь-який гріх (1 Кор. 10,12, Єр.17,9, 1Тим. 1,19). Бог прекрасно це знає і тому доручив всім нам допомагати один одному не сходити з вірної дороги. У Біблії сказано:
«Підбадьорюйте щодня один одного, доки триває те «сьогодні», щоб хтось із вас не став запеклим через обманство гріха.» (Євр. 3,13). «Не сунь ніс в чужі справи» - це не християнська приказка. Ми покликані до спілкування, до взаємної причетності і не можемо залишатися байдужими до життя один одного. Якщо ви знаєте, що один з ваших знайомих завагався і ось-ось зійде з вірної дороги, підіть за ним і знову приведіть його в спілкування святих. Яків говорить нам; «Мої брати, коли хтось із вас відступить від правди і коли хтось його наверне, хай знає, що той, хто навернув грішника з хибної його дороги, спасе його душу від смерті і силу гріхів покриє.» (Як. 5,19-20).
Крім того, помісна спільнота надає нам духовний захист з боку провідників і наставників.
Сатані вельми до душі віруючі-одинаки, відірвані від життя Тіла, відчужені від Божої сім'ї, такі, що не несуть жодної відповідальності перед тим або іншим духовним провідником. Диявол знає, що вони безсилі і не здатні захиститися від його прийомів.
Подав о. Микола

 
Розпорядок Богослужінь

Карта УГКЦ у Португалії


Хресна Дорога

Всемогутній і вічний Боже, Ти дав людям за взірець Христа, Свого Сина, нашого Спасителя, який став людиною і принизився аж до хресної смерти. Вчини, аби ми у хвилини важких життєвих терпінь випробувань внутрішньо брали участь у Його спасенній Муці і доступили слави Воскресіння. Через Господа нашого Ісуса Христа. Амінь.


Хто на сайті
На даний момент 142 гостей на сайті

Повчальне слово
Тільки від Бога чекай у мовчанні, о душе моя, від Нього спасіння моє!" Псалми

Наш банер:

450х75

88х31
Capelania Greco-Catolica   Ucraniana, Українська Греко-Католицька Церква у Португалії, Igreja   Ucraniana  em Portuga